Нікель його роль в організмі

Мікроелемент нікель бере участь в основному в процесі кровотворення (еритропоезу) і входить до складу червоних клітин крові (еритроцитів). Тому після великої крововтрати для стимуляції кровотворення застосовують нікель у вигляді підшкірних ін'єкцій для стимуляції синтезу еритроцитів.

Всмоктується в кров у вигляді координаційних сполук під дією соляної кислоти, що міститься в шлунковому соку. Крім цього, важлива його роль в окисно-відновних процесах організму. У тканинах і органах розподіляється наступним чином: м'язи, печінка, легені, нирки, підшлункова залоза, головний мозок, щитовидна залоза. Це ті органи, в яких відбуваються основні процеси обміну.

Нікель сприяє збереженню нормальної структури клітинної мембрани, активно бере участь в обміні вітаміну В12 і вітаміну С. Для генетичного матеріалу, а саме структури РНК, нікель відіграє велику роль, так як з його допомогою зберігається конформація молекули. Всього в організмі міститься від 5 до 14 мг нікелю. Однією з функцій нікелю є підтримання рівня кальцію на нормальному рівні. Виводиться з організму з калом і в меншій кількості з потом і жовчю.

Нікель активний алерген і здатний викликати у чутливих до нього людей екзему і контактний дерматит. Це явище можна спостерігати при контакті зі шкірою прикрас, заклепок на одязі і побутових предметів, до складу яких входить нікель. Цей метал дуже широко застосовується при виготовленні даних виробів в якості одного з компонентів у сплаві.

Добова потреба
У дорослої людини становить від 35 до 60 мкг. У добу людина з їжею отримує з їжею близько 100 мкг, тобто повністю покривається необхідність в даному мікроелементі. У зв'язку з чим дефіцит нікелю розвивається дуже рідко.

Дефіцит
Якщо з якоїсь причини настає дефіцит нікелю, то виражається такий стан анемією і підвищенням рівня глюкози в крові. Досить скорегувати харчування, збільшивши частку продуктів з високим вмістом цього мікроелемента. Спеціально приймати препарати, що містять нікель без підтвердженого факту дефіциту не можна, так як він має токсичну, мутагенну та тератогенну дію.

Передозування
Оксид і сульфит нікелю погано розчиняються у воді і менш токсичні, ніж сполуки нікелю, розчинні у воді (хлорид і сульфат). Як вже говорилося вище, надмірне надходження в організм нікелю надає токсичний вплив на організм і викликає ряд симптомів. Це порушення кровотворення, дистрофія печінки і нирок, порушення репродуктивної функції, онкологічні процеси, порушення діяльності дихального центру, дисбаланс фосфору, магнію, кальцію та йоду. Крім цього, надлишок нікелю викликає виразки рогівки, змінює обмін речовин, викликає порушення серцевого ритму і порушує роботу щитовидної залози. На шкірі може стати причиною появи вітіліго (ділянки шкіри, позбавлені пігменту).

У людей, що працюють на підприємствах, де в процесі виробництва застосовується нікель та його сполуки, сплави, за відсутності заходів захисту, розвиваються "професійні" захворювання органів дихання, важкі отруєння нікелем. У вагітних жінок, які працюють в таких умовах, високий рівень самовільних абортів і внутрішньоутробних вад розвитку плоду, що пов'язано з високою проникністю плаценти для даної речовини.


Джерела в продуктах
Нікель, що міститься в натуральних харчових продуктах, не несе в собі ніякої небезпеки, чого не можна сказати про продукти, вирощених в зоні забрудненій промисловими сполуками цього мікроелемента. Такі продукти можуть викликати отруєння, оскільки в них є велика кількість нікелю, і тривале їх вживання здатне викликати онкологічні захворювання.

Найбільш багатий нікелем шоколад, какао порошок, соя і боби. Менше його в білому шоколаді, нуті, маргарині, рисі, м'ясі. Частково нікель (близько чверті) надходить в організм з водою. Взагалі даний мікроелемент в більшій кількості міститься в рослинній їжі, ніж в їжі тваринного походження. У зв'язку з цим у вегетаріанців ніколи не розвиваються стани, пов'язані з дефіцитом нікелю.


Взаємодія з іншими речовинами
Аскорбінова кислота знижує засвоєння нікелю організмом, таким же чином діють чай, молоко, кава, апельсиновий сік. При дефіциті заліза, магнію і кальцію навпаки, збільшується його абсорбція. У вагітних жінок та в період лактації також підвищена всмоктуваність даного мікроелемента.