Що потрібно знати про помилкові гриби

Досвідчені грибники стверджують, що найнебезпечніші гриби - це не мухомори, а отруйні двійники популярних красноголовців, підберезників, лисичок та інших їстівних грибів. Відсоток отруєнь ними стабільно високий.

Генетичні відхилення

За своєю генетичною структурою гриби знаходяться ближче до тварин, ніж до рослин. Саме це і є причиною появи помилкових грибів. Вони зустрічаються повсюдно, наприклад, в США - це фальшиві сморчки, в Італії - помилковий цісарський гриб, у Франції - «фальшиві трюфелі». В Україні практично всі їстівні гриби мають небезпечних двійників. Їх відмінність від найбільш часто зустрічаючих, в тому й звичних видів, криється в ціклопептідних токсинах, які вони продукують.

Краще не ризикувати

Найчастіше фальшиві гриби мають в своєму складі монометілгідразін, що викликає важкі форми отруєння. В реальності небезпека залежить від концентрації токсинів, а вона буває різна - від смертельної до ледве можна було розрізнити.

Взяти сірчано-жовтий ложний підпеньок. Він відноситься до слабо отруйних грибів, а цегляно-червоний ложний підпеньок після відварювання взагалі набуває лікарської дії. В Японії його навіть смажать, попередньо, відбілив.

У Карелії теж є народний рецепт приготування цих грибів з часником і з цибулею. Втім, фахівці все ж радять не ризикувати. Серед цих помилкових і умовно отруйних грибів зустрічаються справжні вбивці, вгадати яких практично неможливо.

Все залежить від того, якими органічними речовинами вони харчуються. Крім того, гриби чудово абсорбують неорганічні речовини, наприклад, важкі метали. Тим часом, дві отрути, кожен з яких відноситься до слабких токсинів, разом можуть дати сильне отруєння.

Помилковий гриби і помилковий страх

Початківці грибники схожі на недосвідчених саперів. У ліс вони йдуть з сумними і часом з апокаліптичними думками, «а раптом не відрізню справжній гриб від помилкового». Якщо ж є сумніви, то можна зробити невеликий аналіз на токсичність.

У спеціальній літературі зустрічається чимало корисних порад. Наприклад, в кислому середовищі помаранчеві говорушки (помилкові лисички) втрачають свій помаранчевий колір, перетворюючи в білясті грудки. Тим часом справжній гриб цього ніколи не зробить.
Взагалі-то, помилкові лисички незвичайно красиві, правда, коли зростають. Але варто їх зірвати, вони відразу ж втрачають свій фотогенічний вид. Можливо, саме тому отруєння ними майже не зустрічаються. А ось справжні грузді від помилкових відрізняються тим, що при натисканні на капелюшок оригіналу у нього не проступають краплі молочного кольору. Тим часом ця рідина з легким запахом кокоса говорить про наявність мускаринових речовин. З'ївши такий помилковий груздь, людина довго мучиться блювотою і діареєю.

Гіркий смак

Визначити помилковий гриб можна і за смаком. Зокрема, Tylopilus felleus, або по-українськи, жовчний гриб, в залежності від віку, може нагадувати і білий гриб, і боровик, і підберезники. Грибники ж його називають горчаком. Цим грибом теж вкрай складно отруїтися, навіть посмаживши з іншими грибами.

Справа в тому, що вся страва відразу ж стає неймовірно гіркою. Крім того, цей гриб часто зростає тоді, коли інші не можуть, тобто в суху погоду. Зустрівши в цьому випадку жовчний гриб, як дві краплі води схожий підберезник, недосвідчений грибник радіє немов дитина, тоді як бувалий стане сваритися, мовляв, «чого прикидаєшся їстівним».

Стовідсотковий кілер

Йдеться про бліду поганку. Вона ядовита більше ніж червоний мухомор. Вона страшніше навіть пантерного мухомора (Amanita pantherina). У той же час вона може маскуватися під зелені сироїжки та печериці. Її можна прийняти і за поплавок білий, який після відбілювання тушкують і смажать.

Справедливості заради, більшість грибників без праці відрізнять бліду поганку від інших грибів через її неповторну довжину ніжку. При цьому вони ніколи не зірвуть Сироїжку, якщо на ній є навіть натяк на характерне «кільце», і обов'язково відмовляться від печериці, у якої видно світлі пластинки. У будь-якому випадку, якщо ж є сумніви, як у випадку з поплавком, краще взагалі відмовляються від збору.

Тим грибникам, хто ставиться до цього легковажно, старожили детально розкажуть про токсичні дії блідої поганки. Виявляється, спочатку відмовляє печінка і нирки, потім руйнуються капіляри стінок серця і шлунка, і в кінці відбувається відтік мозку. Лікарі, як правило, безсилі. Після такої розповіді на привалі багато новачків відразу ж викидають урожай. До речі, цим грибом стали цікавитися онкологи, що працюють над тим, щоб деякі токсини блідої поганки перетворити в ліки від раку.