Лікувальне харчування

Поки людина не стикнеться із захворюваннями, вона не уважно ставиться до свого раціону. Однак, варто тільки торкнутися цих проблем, ми шукаємо методи та шляхи відновлення організму. Простий шлях зі споживанням таблеток або інших чудодійних засобів найчастіше виявляється тимчасовим і несе з собою масу негативних побічних наслідків.

Одним із дієвих і не складних у застосуванні засобів можна вважати лікувальне харчування, тим більше, що його ефект може нести профілактичну функцію. Одночасне застосування всіляких засобів відновлення організму в поєднанні з лікувальним харчуванням підвищує ефективність лікування, адже переважна більшість хвороб - результат неправильного і не обмеженого споживання.

Основні правила лікувального харчування
Головним правилом можна назвати відновлення балансу організму, корекцію хімічного, фізичного і бактеріологічного балансу поживних речовин. Головним чинником у роботі вважають точне діагностування захворювання та властивостей конкретного організму. Найчастіше, оздоровче харчування застосовують в сукупності з іншими лікувальними заходами: фармакологією, фізіотерапією і ін.

Залежно від ситуації, їжі відводиться роль основних, або додаткових оздоровчих засобів. Покладаючись на функціонування організму, лікувальне харчування будується у вигляді добових раціонів. Головними параметрами дієти слід вважати калорійність, хімічний склад, обсяг, особливості обробки і режим споживання компонентів.

Лікувальна дієта створюється з урахуванням персональних потреб організму: беручи до уваги динаміку життя людини, вираховується калорійність їжі. Обчислюється загальний обсяг продуктів по відношенню до порожнини шлунка, плануючи відчуття ситості. Визначення смакових категорій з урахуванням пристрастей конкретної людини. Вибір оптимальної обробки продуктів для прояву їх кращих смакових і поживних властивостей. Знаходження динаміки та регулярності прийому їжі, оскільки тривалість цієї дієти не повинна бути затягнутою. Час прийому їжі коригується з урахуванням біологічних властивостей організму, і конкретного захворювання.

Тактика використання дієт
Ступінчастий підхід передбачає повільне розширення попереднього суворого раціону за допомогою часткової відмови від обмежень. Це дозволяє внести різноманітність і знизити негативну реакцію людини на дієту. Контроль здійснюється залежно від результатів впливу на стан організму.

Конкретні випадки лікувальних дієт
У випадку з лікуванням травної системи, дієта є основним методом проведення оздоровлення організму. При хронічних захворюваннях кишечника, головним питанням при складанні дієти є вміст у продуктах білків, жирів, вуглеводів та інших хімічних елементів. При хронічних захворюваннях печінки, дієта налаштована на насичення організму білками і рослинними оліями (харчування для печінки). У разі захворювань серцево-судинної системи збільшують надходження в організм калію, магнію і вітамінів. При ревматизмі жорстко дозується споживання вуглеводів і солей, виключаються речовини, що викликають алергію. При цукровому діабеті знижують споживання легкорозчинних вуглеводів, таких як цукор і глюкоза. При інфекційних захворюваннях грипом, скарлатиною, або пневмонією підвищують легко засвоювані і висококалорійні продукти як молоко, збільшують вміст вітамінних елементів і збільшують вживання рідин.

У будь-якому випадку, сама неминучість звернення до лікувальної дієти привносить в життя людини неприємні відчуття і безумовно, важливо, приділити максимум уваги зниженню стресових факторів і створення відчуття меншого обмежувального впливу на звичний раціон людини. Лікувальне харчування в більшості випадків сприймається людиною як жорстка необхідність і в цьому сенсі дуже важливо підібрати максимально прийнятний для хворої людини раціон. Різноманітність в стравах, альтернативи в підборі продуктів допоможуть отримати не тільки лікувальний ефект, а й знизити відчуття рамок дієти.